Добра фізика
- Ключові слова: Добра фізика
- Description: Добра фізика
- Інформація про сервер: HTTP/1.0 200 OK Content-Type: text/html; charset=UTF-8 Expires: Wed, 17 Apr 2024 20:31:51 GMT Date: Wed, 17 Apr 2024 20:31:51 GMT Cache-Control: private, max-age=0 Last-Modified: Mon, 19 Feb 2024 14:38:25 GMT X-Content-Type-Options: nosniff X-XSS-Protection: 1; mode=block Server: GSE Accept-Ranges: none Vary: Accept-Encoding
- Час відгуку (sec): 0.56770300865173
- Контент: Добра фізика Добра фізика Фізика - це легко та цікаво. Знати фізику - розуміти багатогранний та неповторний світ природи. ГОЛОВНА УСПІШНІСТЬ АСТРОНОМІЯ ЗАДАЧІ МАТЕМАТИКА до ЗНО СВІТЛИНИ ПОСМІХНИСЬ ЛІТЕРАТУРА ЗМІСТ неділю, 31 грудня 2023 р. Нобелівська премія з фізики - 2023 Нобелівська премія з фізики - 2023, та всього лиш п'ятий лауреат-жінкаНобелівську премію з фізики 2023 року отримали науковці П'єр Агостіні, Ференц Крауш та Енн Л’Юільє Їх нагородили за "експериментальні методи, які генерують аттосекундні імпульси світла для вивчення динаміки електронів у матерії". П'єр Агостіні (Університет Огайо, США), Ференц Крауш (Інститут фізики імені Макса Планка, Німеччина) та Енн Л’Юільє (Лундський університет, Швеція) показали спосіб створення надзвичайно коротких імпульсів світла, які можна використовувати для вимірювання швидких процесів, під час яких електрони рухаються або змінюють енергію. Енн Л’Юільє стала п’ятою жінкою, яка отримала Нобелівську премію з фізики. У чому полягає відкриття? Рухи в електронах настільки швидкі, що вимірюються аттосекундами (що таке аттосекунда див. нижче). Детальніше » Опубліковано I LEV о 13:54 Надіслати електронною поштоюОпублікувати в блозіОпублікувати у TwitterОпублікувати у FacebookПоділитися в Pinterest Мітки: Нобелівська премія 2023 понеділок, 3 квітня 2023 р. «Stellarium» Як працювати з електронним планетарієм «Stellarium»?Найцікавіша та найромантичніша з всіх наук вимагає сучасних підходів до її вивчення.Рис. 1 Логотип прграми «Stellarium»Для знайомства з зоряним небом (нехай і віртуального) незамінний у використанні є електронний планетарій Stellarium. Його у 2001 році розробила міжнародна група ентузіастів, яку координує французький аматор астрономії і програміст Фабіан Шеро. Програму задумано і створено з відкритим вихідним кодом, а це означає, що її можна вдосконалювати всім охочим, а головне — користуватись нею у вільному доступі (безкоштовно). Stellarium доступний як для Windows, так і для платформ GNU / Linux і Mac OS X.Stellarium моделює небосхил дуже реалістично, позначаючи на ньому Сонце, Місяць, планети, зорі та інші небесні тіла. Як і будь-який справжній планетарій ця програма дає можливість спостерігати за положенням сузір’їв на небесній сфері. Вигляд зоряного неба на моніторі вашого комп’ютера програма Stellarium моделює на момент поточного часу. Але вона не була б планетарієм, якби не давала можливості побачити небо в будь-який час доби, а також у будь-який день місяця та року. Планетарії, а серед них і Stellarium, не лише моделюють зоряне небо, але й дають змогу «переміщуватись як у часі, так і у просторі», тобто налаштовувати час і місце спостереження. Проте на відміну від своїх оптико-механічних попередників, цей планетарій є інтерактивним. Ви можете не лише оглядати зоряне небо з певної точки простору (з поверхні Землі та інших небесних тіл, наприклад, з Марса), а й викликати на екран монітора інформацію про той чи інший об’єкт, або, «прив’язавшись» до об’єкта, наближатись до нього (про це докладніше у розділі «Пошук і прив’язка до об’єкта»).База даних програми містить понад шістсот тисяч записів про різні небесні тіла, включаючи широко відомий серед аматорів астрономії каталог туманностей, галактик і зоряних скупчень Ш. Меcсьє, всі планети Сонячної системи та їхні головні супутники.Указані вище особливості електронного планетарію Stellarium дають нам підстави рекомендувати його як для використання у процесі навчання астрономії в українських школах, так і самостійного вивчення зоряного неба. Більше того, у 2019 році на основі даної програми було проведено тур на Всеукраїнській учнівській олімпіаді з астрономії (Житомир). Детальніше » Опубліковано I LEV о 16:04 Надіслати електронною поштоюОпублікувати в блозіОпублікувати у TwitterОпублікувати у FacebookПоділитися в Pinterest Мітки: Stellarium понеділок, 16 січня 2023 р. "Повітряна подушка" Ефект ЛяйденфростаЦікаве явище можна спостерігати, капаючи воду на ідеально чисту пательню котру нагрівають.Ефект Ляйденфроста (або Ефект Лейденфроста) — явище, при якому рідина в контакті з тілом, що має температуру значно вищу за точку кипіння цієї рідини, створює ізолюючий шар пари, який запобігає швидкому викіпанню рідини.Цікаве явище можна спостерігати, капаючи воду на ідеально чисту сковороду (пательню) котру нагрівають. Спочатку, коли температура поверхні нижча 100 °C, краплини води просто розтікається по ній і поступово випаровуються. По досягненні 100 °C краплі будуть випаровуватися інтенсивніше: з шипінням і набагато швидше. Далі, після того як температура поверхні металу досягне певного значення (для води при нормальних умовах вона становить 193 °С - точка Лейденфроста), при контакті з пательнею краплі збираються в маленькі кульки і переміщуються по ній — вода знаходиться в пательні значно довше, ніж при більш низьких температурах. Явище спостерігається до тих пір, поки температура не стане настільки великою, що краплі почнуть випаровуватися занадто швидко для його проявів. Дане явище називають ефект Ляйденфроста на честь Йоганна Готлоба Ляйденфроста, який вперше описав цю проблему в «Трактаті про деякі властивості звичайної води» в 1756 році, хоча до нього цей феномен досліджував Герман Бургаве в 1732 році.Основна причина — при температурах, що вищі точки Лейденфроста, нижня частина краплі миттєво випаровується при контакті з гарячою поверхнею. Детальніше » Опубліковано I LEV о 18:44 Надіслати електронною поштоюОпублікувати в блозіОпублікувати у TwitterОпублікувати у FacebookПоділитися в Pinterest Мітки: Ефект Ляйденфроста; вівторок, 11 жовтня 2022 р. Нобелівська премія з фізики - 2022 Нобелівська премія з фізики - 2022, або як вчені довели, що Айнштайн був не правий Троє вчених здобули знамениту нагороду за інноваційні експерименти в галузі квантової механіки, яка охоплює світ атомів та частинок.Світлина Нобелівського комітетуУ 2022 році Нобелівську премію з фізики здобули вчені Ален Аспе з Університету Париж-Сакле, Франція, Джон Клаузер з компанії JF Clauser & Associates, США та Антон Цайлінгер з Віденського університету, Австрія. На трьох вчені отримали грошову нагороду у розмірі 915 тисяч доларів США. Офіційне формулювання Нобелівського комітету, що пояснює за що вчені отримали Нобелівську премію, свідчить — "за експерименти із заплутаними фотонами, встановлення порушень у нерівності Белла та за інновації в квантовій інформатиці". У чому ж заслуги цих вчених і як вони довели, що Айнштайн був не правий, пише ScienceAlert.Світ квантової механіки для багатьох здається дивним. Наприклад, у школі нас вчать тому, що за допомогою фізичних рівнянь можна точно передбачити, як поводитимуться ті чи інші предмети в майбутньому. Наприклад, куди полетить м'яч, якщо ми спустимо його з підвищення.Але квантова механіка – це інше. Замість того, щоб передбачати окремі результати, вона розповідає нам про ймовірність виявлення субатомних частинок у певних місцях. Насправді частинка може бути в декількох місцях одночасно, перш ніж "вибрати" одне з них випадково під час вимірювань. Детальніше » Опубліковано I LEV о 14:39 Надіслати електронною поштоюОпублікувати в блозіОпублікувати у TwitterОпублікувати у FacebookПоділитися в Pinterest Мітки: Нобелівська премія 2022 четвер, 24 березня 2022 р. Ефект Ребіндера Механічний ефект Ребіндера Ріжемо скло ножицямиЕфект Ребіндера —це зміна механічних властивостей твердих тіл внаслідок фізико-хімічних процесів, що зумовлюють зменшення поверхневої енергії тіла. «Ефект Ребіндера» відкритий Петром Олександровичем Ребіндером у 1928 р.Проявляється в зниженні міцності і підвищенні крихкості, пластичності твердих тіл, що полегшує їх руйнування. Поверхневими процесами, що обумовлюють ефект Ребіндера, можуть бути адсорбція, змочування електричний заряд поверхні, тощо. Детальніше » Опубліковано I LEV о 20:24 Надіслати електронною поштоюОпублікувати в блозіОпублікувати у TwitterОпублікувати у FacebookПоділитися в Pinterest Мітки: ефект Ребіндера пʼятницю, 8 жовтня 2021 р. Нобелівська премія з фізики - 2021 Нобелівську премію з фізики - 2021 присуджено кліматологам Нобелівський комітет присудив найпрестижнішу премію в галузі фізики трьом дослідникам, чиї роботи допомогли людству зрозуміти, чому змінюється клімат і як на це впливає людина. Також вони вивели закони поведінки складних систем. Володарі цьогорічної Нобелівської премії з фізики Сюкуро Манабе (США), Клаус Хассельман (Німеччина) та Джорджіо Парізі (Італія) Фото: Ill. Niklas Elmehed / Nobel Prize Outreach Цього року Нобелівський комітет присудив найпрестижнішу премію в галузі фізики трьом дослідникам. Половину премії розділять між собою Сюкуро Манабе (США) та Клаус Хассельман (Німеччина), які окремо досліджували кліматичну систему Землі. А інша половина дістанеться Джорджіо Парізі (Італія), який вивчав закономірності поведінки атомів у деяких металічних сплавах, які виявилися актуальними й для інших складних систем. Зокрема, того ж клімату. Клімат розбрату Питання, чи справді клімат змінюється, не викликає сумнівів навіть у людей, далеких від науки — просто тому, що процес складно не побачити на власні очі. Йдеться про аномально спекотні літа, безсніжні й теплі зими, тривалі періоди посухи, або ж навпаки, надмірні опади. Але питання про причину цих змін досі викликає чимало суперечок. Хтось переконаний, що вирішальним чинником є діяльність людини — насамперед пов’язана зі спалюванням вугілля, нафти і газу. Водночас інші наполягають: навіть якщо людина здатна впливати на клімат планет, то точно не відіграє головної ролі. Детальніше » Опубліковано I LEV о 18:47 Надіслати електронною поштоюОпублікувати в блозіОпублікувати у TwitterОпублікувати у FacebookПоділитися в Pinterest Мітки: Нобелівська премія 2021 четвер, 24 червня 2021 р. Цікава фізика Коанда ефектПопулярний ефект, відомий людству більше 100 роківКоанда ефектЕфект Коанда — фізичне явище, назване на честь румунського науковця Анрі Коанди і яке полягає у тому, що струмінь рідини (газу), який витікає з сопла, прагне відхилитись у напрямку до стінки і за певних умов прилипає до неї. Це приводить до утворення вторинної течії на периферії струменя, котра додатково підтримує захоплені частинки. Якщо поблизу струменя відсутні стінки, то струмінь називається вільним і тиск у всій області течії є сталим. При цьому струмінь не змінює свого напряму. Якщо поблизу струменя розташувати тверду стінку, то поперечний переріз вторинної течії зменшується з боку твердої стінки. Вказане приводить до відхилення струменя до стінки під дією зовнішнього (атмосферного) тиску до тих пір, поки струмінь не торкнеться стінки та не настане рівноважний стан. Детальніше » Опубліковано I LEV о 12:15 Надіслати електронною поштоюОпублікувати в блозіОпублікувати у TwitterОпублікувати у FacebookПоділитися в Pinterest Мітки: ефект Коанда Старіші публікації Головна сторінка Підписатися на: Дописи (Atom) ПЕРЕКЛАДАЧ You Tube канал Популярні публікації Цей відомий закон Ома Чотири формулювання закону Ома О дним із найвідоміших законів фізики є, безперечно, закон Ома . Цей закон часто зустрічається як в н... Вологість повітря Вологість повітря та способи її вимірювання Водяна пара - паливо для циклонів Н а Землі безупинно відбувається кругообіг води... Закони Ньютона Динаміка. Закони Ньютона. Під інерцією розуміють властивість тіл зберігати свою швидкість по величині та напрямку або стан спокою п... Інтерференція світла Інтерференція світла Основні формули та поняття Інтерференційна картина Інтерференцією світла називають суперпозицію... Повна механічна енергія Енергія. Закон збереження повної механічної енергії (повторюємо поняття). Енергія – це скалярна фізична величина яка є міро... Закон Кулона Електричний заряд. Закон Кулона 1° Електричний заряд. Електричний заряд – це фізична величина, яка характеризує властивості ча... Енергія електричного поля Енергія електричного поля Досвід показує, що заряджений конденсатор має запас енергії. Енергія зарядженого конденса... Електричний струм Електричний струм. Закон Ома. Паралельне та послідовне з'єднання провідників. Мал. 1 Електричний струм в металевому пр... Ізопроцеси Газові закони І зопроцесами називають термодинамічні процеси, що протікають в системі з незмінною масою при постійному значенні одн... Магнітне поле Магнітне поле Повторення Магнітне поле постійного магніту та котушки зі струмом. Більше як 2000 років тому була відкрит... Мій список блогів Добра фізика :) * ** * ** * - *нагороди знайшли свого героя* *героїв пам'ятають* Іван Симотюк, бронзовий призер Міжнародної олімпіади з астрофізики та астрономії 2021 року, нарешт... Добра фізика 4 Готуючись до заліку та КР (ДЗ) - *Термодинаміка * *Домашнє завдання №6.2 (10 клас, ІІ семестр)* *здати розв'язки задач з поясненням до першого уроку в суботу 20.04.2024 р.* * 38... Просто фізика 2.6.49 - *Задача 2.6.49 (умова)* *2.6.49.* Визначте час падіння Землі на Сонце, якщо її раптово зупинити. * 2.6.49 (вказівки до розв'язку)* Дослідник + * ** * - *УКРАЇНА* *переходить на новоюлiанський календар* Добра фізика Нобелівська премія з фізики - 2023 - *Нобелівська премія з фізики - 2023, * *та всього лиш п'ятий лауреат-жінка* *Нобелівську премію з фізики 2023 року * *отримали науковці * *П'єр Агостіні, Ф... Чумацький Шлях Дж. Вебб: дивовижний Сатурн та його кільця - Нова світлина від космічного телескопа Джеймса Вебба *Нове зображення від космічного телескопа* *Джеймса Вебба показує дивовижний Сатурн і його кільця * ... Добра фізика - 2 Знову в ліцеї - * Наталя, Віка, Тарас та ГЄрек прийшли знайомитись з мультибордом та численними телескопами...* Квітень 2023 року добра фізика 3 :) - *14-та Міжнародна олімпіада з* * астрономії та астрофізики* *м* *. Богота (Колумбія) * Дочекалися медалей з Колумбії. Свят - ЗОЛОТА медаль. Север... Добра фізика - 1 Подяка вчителю...( О Н О В Л Е Н О ) - - Це просто КАТАСТРОФА! PS Це так по-А.вергунськи: сховатися в Польщі від війни та гадити на всіх... А він в 11-му класі не спромігся написати жодної кон... Загальна кількість переглядів Друзі Доброї фізики Електронні зошити a1. Юра b2. Богдан c3. Михайло d4. Сергій Б. e5. Марта f6. Богданка g7. Софія В. h8. Олеся i9. Левко j10. Софія І. l12. Роман m13. Софія К. n14. Оля o15. Вовчик p16. Владислав q17. Нестор s19. Назар t20. Сергій П. u21. Юрій-Тарас v22. Адріана y25. Анастасія z26. Ілля za27. Настя zb28. Тарас zc29. Надя zd30. Віталік ze31. Ігор zz32 Оля Шукалка Астрофізика (бозон Хігса) ОСНОВНІ ПОСИЛАННЯ астрономія (16) ЗНО (12) олімпіада (11) оптика (10) задачі (9) термодинаміка (7) цікаво (7) Математика (6) конспект (6) магнетизм (6) механіка (5) природні барометри; (5) СІ (4) електрика (4) електричне поле (4) кінематика (4) механічні хвилі (4) насичена пара (4) ДКР-11 (3) ДР-11 (3) СГС (3) випромінювання (3) гравітація (3) гідродинаміка (3) динаміка (3) електричний опір (3) електричний струм (3) енергія (3) закон Ома (3) зорові ілюзії (3) механічні коливання (3) припливи відпливи (3) ДКР (2) ДКР-10 (2) ДКР-9 (2) СТВ (2) адіабата (2) атмосфера (2) атомна фізика (2) бозон Хіггса (2) вода та лід (2) гіроскоп (2) електростатика (2) момент імпульсу (2) потужність (2) прилади (2) підіймальна сила (2) розряд (2) температура (2) імпульс (2) інтерференція (2) Stellarium (1) Ідеальний газ (1) Ізопроцеси (1) Айнштайн (1) Гюйгенса принцип (1) ДЗ астрономія; (1) ЕРС (1) Ефект Кайє (1) Ефект Ляйденфроста; (1) ККД(електрика) (1) Кеплера закони (1) МКТ (1) Нобелівська премія (1) Нобелівська премія 2011 (1) Нобелівська премія 2013 (1) Нобелівська премія 2015 (1) Нобелівська премія 2016 (1) Нобелівська премія 2020 (1) Нобелівська премія 2021 (1) Нобелівська премія 2022 (1) Нобелівська премія 2023 (1) Нобелівська премія з фізики - 2018 (1) Нобелівська премія з фізики - 2019 (1) Нобелівська премія з фізики-2017 (1) Х-промені (1) автоколивання (1) атомне ядро (1) барометрична ф-ла (1) вчені (1) вільне падіння (1) в’язкість (1) газ Ван-дер-Ваальса (1) гало (1) дефект мас (1) дифузія (1) дкр "ЛІТО" (1) діелектрик (1) електороліз (1) електрика в природі (1) електричний заряд (1) електромагнітна індукція (1) ефект Доплера (1) ефект Коанда (1) ефект Коппа-Етчелса (1) ефект Ребіндера (1) закон Гука (1) закон Кулона (1) землетрус (1) квантова фізика (1) комплексний опір (1) космічні швидкості (1) кристал (1) кристалізація (1) кілограм (1) людина (1) люмінесценція (1) манометр Мак-Леода (1) маятник Максвелла (1) маятник Фуко (1) метод розмірностей (1) місячна доріжка (1) надпровідність (1) око (1) основне р-ня МКТ (1) перетвор. Галілея (1) плавлення (1) повітря; (1) полярне сяйво (1) потенціал (1) потенціальна енергія (1) похибки (1) похила площина (1) правила Кірхгофа (1) радіометр Крукса (1) райдуга (1) резонанс (1) робота (1) роз-іл Больцмана (1) роз-іл Максвела (1) рівняння Максвелла (1) рідини (1) сила (1) сила Коріоліса (1) статика (1) сферичне дзеркало (1) телебачення (1) теорема Гауса (1) теплообмін (1) теплоповідність (1) термінатор (1) траекторія (1) трансформатор (1) тригонометрія (1) трифазний струм (1) труба Рубенса (1) тілесний кут (1) фотометричний парадокс (1) фотометрія (1) фігури Ліссажу (1) фігури Ліхтенберга (1) цикл Карно (1) швидкість (1) ємність (1) Архів блогу Архів блогу грудня 2023 (1) квітня 2023 (1) січня 2023 (1) жовтня 2022 (1) березня 2022 (1) жовтня 2021 (1) червня 2021 (1) квітня 2021 (1) жовтня 2020 (2) вересня 2020 (1) серпня 2020 (1) липня 2020 (3) червня 2020 (1) березня 2020 (1) грудня 2019 (1) жовтня 2019 (1) червня 2019 (1) травня 2019 (1) жовтня 2018 (1) серпня 2018 (1) травня 2018 (1) березня 2018 (1) грудня 2017 (1) жовтня 2017 (2) серпня 2017 (2) травня 2017 (2) лютого 2017 (3) січня 2017 (1) жовтня 2016 (1) вересня 2016 (1) липня 2016 (1) червня 2016 (2) травня 2016 (3) січня 2016 (1) листопада 2015 (2) жовтня 2015 (1) вересня 2015 (3) червня 2015 (1) травня 2015 (2) квітня 2015 (2) березня 2015 (2) лютого 2015 (1) грудня 2014 (2) листопада 2014 (3) жовтня 2014 (1) вересня 2014 (1) серпня 2014 (3) липня 2014 (1) червня 2014 (2) травня 2014 (3) квітня 2014 (3) березня 2014 (7) лютого 2014 (9) січня 2014 (6) грудня 2013 (8) листопада 2013 (4) жовтня 2013 (5) вересня 2013 (8) серпня 2013 (1) липня 2013 (2) травня 2013 (7) квітня 2013 (6) березня 2013 (6) лютого 2013 (8) січня 2013 (8) грудня 2012 (8) листопада 2012 (8) жовтня 2012 (6) вересня 2012 (4) серпня 2012 (4) липня 2012 (4) червня 2012 (1) травня 2012 (1) квітня 2012 (3) березня 2012 (7) лютого 2012 (3) січня 2012 (5) грудня 2011 (2) листопада 2011 (8) жовтня 2011 (4) вересня 2011 (3) серпня 2011 (6) липня 2011 (4) червня 2011 (4) травня 2011 (11) квітня 2011 (15) Статистика гості Зображення для теми від користувача sololos. На платформі Blogger.